|
Хеллоуїн — одне з найдавніших свят у світі. У цій дивній і містичній події переплелися кельтська традиція вшановування злих духів і християнська — поклоніння всім святим. Історія Хеллоуїна нараховує тисячоліття, починаючи від кельтського фестивалю Самхейн, римського Дня Помони і християнського Дня всіх святих.
Сторіччя тому землі сучасної Великобританії і північної Франції населяли кельтські племена. Вони були язичниками і як верховного бога вшановували бога Сонця. Кельти поділяли рік на дві частини — зиму і літо. Протягом усієї зими бог Сонця перебував у полоні Самхейна, володаря мертвих і князя темряви. Фестиваль Самхейна, який святкувався 1 листопада,— це час, коли літо змінювалося зимою, день — ніччю, життя — смертю, і всі бар'єри між матеріальним і надприродним світами усувалися, ворота між ними відкривалися на одну ніч. Тому нереалізовані надії і плани померлих знову поверталися на землю, а їх душі спускалися до рідних вогнищ. Душі померлих могли набувати різного вигляду: злі вселялися у тварин, а найнебезпечніші — в котів. Цього дня вся нечиста сила гуляє по землі. І якщо вам дуже хочеться побачити відьму, можна використати один перевірений спосіб — опівночі вийдіть на вулицю, одягнувшись навиворіт, і пройдіть задом наперед. Приємної зустрічі!
Уніч з 31 жовтня на 1 листопада друїди — духи живої природи — збиралися в дубових гаях на вершинах горбів (кельти вважали дуби священними деревами), запалювали багаття і приносили злим духам жертви, щоб умилостивити їх. А вранці друїди дарували людям вугілля від своїх багать, щоб ті розпалювали вогнища у своїх житлах. Вогонь друїдів зігрівав будинки протягом довгої зими і охороняв жителів від нечистої сили.
Уночі дівчата ворожили. Можна кинути два каштани в багаття друїдів. Якщо плоди згоратимуть поряд, то дівчина житиме в дружбі і згоді з милим, якщо розкотяться в різні боки — їхні шляхи розійдуться. Побачити свого майбутнього чоловіка дівчина могла, сівши перед дзеркалом опівночі з яблуком у руці. Найгіршою ознакою вважалося падіння свічника. «Злі духи хочуть загасити вогонь у будинку»,— вірили кельти.
На початку нашої ери римляни завоювали кельтську територію, принісши із собою власні традиції і свята. Уніч з 31 жовтня на 1 листопада тепер почали святкувати День Помони — богині рослин.
У IX столітті, коли християнство поширилося на території Великобританії, ці стародавні традиції змішалися з іще одним святом — католицьким Днем усіх святих — All Hallows Even, або All Hallows Eve. Пізніше його стали називати Hallowe'en, і врешті-решт — Halloween.
Сьогодні від стародавнього язичницького свята залишився набір цікавих традицій. Цієї ночі в багатьох країнах світу люди одягаються в костюми нечистої сили і влаштовують маскаради. І навіть якщо на нашій землі Хеллоуїн ще не так поширений, як на Заході, напевно, не варто втрачати рідкісний шанс відчути себе відьмою або демоном.
Невід'ємний символ Хеллоуїна — «гарбузова голова». З гарбуза видаляється внутрішня частина, у ній вирізається «обличчя», а всередину вставляється свічка. Гарбуз символізує одночасно закінчення збору урожаю, злобний дух і вогонь, що відлякує його. Так дивно концентруються стародавні повір'я в одному предметі. У цю ніч діти стукають у вікна будинків з криками: «Treat or trick!» — «Пригощай або пошкодуєш!». Якщо ви не принесете жертву, маленькі злі демони можуть жорстоко пожартувати з вас, наприклад, вимазати сажою ручки дверей.
Шкода, що часто за цими розвагами забувається стародавнє значення Хеллоуїна, який інтригує загадковістю і міфічною значущістю. Це свято — спроба зрозуміти зв'язок між нашим і потойбічним світами. Це перехід, ворота з одного світу до іншого. Вони, як і будь-які інші, є досить парадоксальними. Знаходячись між двома світами, ворота належать водночас їм обом — і жодному з них.
Самхейн — ворота в зиму. Ми дотепер сприймаємо зиму з великою часткою неприязні. Здається, що все живе вмирає. Проте прихід смерті є по суті приходом життя. Біла пустеля, де живе Самхейн,— надзвичайно красива. Вона звільнена від усього зайвого, обтяжливого. Час Самхейна — це момент, коли по-трібно скинути вантаж турбот, що накопичилися за літо і втратили своє значення — наслідуючи приклад дерев, які звільняються від листя, що віджило свій вік. Адже якщо дерева не скинуть його, мертве листя не дасть їм можливості ожити знову весною.
Легенда свідчить, що в цю ніч Хеллоїуна Самхейн відкриває ворота в минуле і майбутнє. Дві стихії стають доступними в теперішньому. Тоді людина перестає бути обмеженою ґратами свого часу і може усвідомити своє місце в павутині вічності. Проте перехід до іншого простору або часу зазвичай буває непростим. Ворота добре охороняються. Відьми і демони — герої Хеллоуїна — це тіні хранителів воріт. З нашого боку буття вони здаються жахливими втіленнями зла. Але якщо ворота пройдені, кого побачимо ми, озирнувшись? Про це замислюєшся, дивлячись на людей у масках під час свята. Катерина Савенко,
Ганна Клименко,
ГП-415
По матеріалам www. halloween.in.ua |
